Вітер твоє волосся

Навіть на відстані вітер моїх думок куйовдить твоє волосся...

я покидаю тебе, хоч у нас все вдалося

хоч ти зустрічав мене кожного ранку, коли повертались втомлена 

хоч разом ми прокидалися

і засинали від задоволення. 

хоч часто ще мандрували вулицями твоїх районів,

ти частував мене чаєм і зігрівав долоні. 

вже покидаю тебе, але не припиняю любити, 

спасибі тобі за радість і завжди що був відкритим

приємно що даруєш свій час відкладаючи зайнятість на потім. 

і коли тепло і коли зимно зовсім

а може... повернусь...

таки обов'язково повернусь!

ти зустрінеш мене сонною...

і мандруватимемо вулицями...

навіть коли втомимось. 

вулицями...

яких ще не знає навігатор на моєму телефоні. 

яких ще не знає карта пам'яті фотоапарата...

чуєш,

якщо надумаєш сумувати...

вже дуже спішу тебе обійняти!

і зарезервовано час для відвідин. 

я повертаюсь назавжди. 

до тебе.

Відень.