При знайомстві чи при зустрічі чи не перше питання що виникає у співрозмовника - "А звідки ти?", "З якого міста?", "З області?"
Особливо коли знайомишся з великою кількістю людей за дуже короткий час то мабуть найпростіше ідентифікувати їх вибудовуючи асоціативи імя-місто, але чи так все просто як гадається?
Справді? - і я звідти. - Після таких фраз як правило починається жвава розмова типу "Де ти живеш", "Чому ми раніше не зустрічались", і пішло-поїхало.
Позитивна відповідь на запитання "Звідки ти?" стає своєрідним пропуском у внутрішній світ співрозмовника, дозволом подальшої бесіди.
Почуваєшся тепло та комфортно, коли маєш нагоду теревенити із людиною з твого регіону, міста країни...
Коли інші прив'язують себе до відмінних географічних назв, ви на острові. Навколо море чужинців. Вони легко губляться у хащах на березі. Тим часом Ви можете успішно домовитись про необхідне знайомою мовою, обмінятись особливими жартами, і врешті решт без зайвих пояснень обговорити ландшафти знайомого лісу. Ви можете поплакатись, поскаржитись одне одному і відчувати, або принаймні заспокоювати себе думкою, що вас розуміють куди ефективніше, ніж коли б перед вами була особа з іншого континента.
Ви мешканці одного дому. Знаєте про речі, які потребують ремонту, куди викидати сміття, де знаходиться холодильник і як вмикати світло. Вам затишно бути поряд, бо у будь-який момент можете піти до іншої кімнати і нікому не доведеться пояснювати які там правила; вилізти на горище і досліджувати старі шафи; дивитись на зорі, або як кружляє сніг, сидячи на терасі. Загорнутись у плед... ви обоє знаєте у якій шухляді він схований. Ласуєте неймовірною кавою: правильна чи ні... ви завжди оберете доречну.
До зустрічі. Не прощаєтесь. У лабіринтах спільного простору ваші дороги ще не раз перетнуться.
